Здоровенькі були!
Раді вас вітати у групі раннього віку  "Гноміки"

ЗАНЯТТЯ

ФОТОЗВІТ

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

Вітаємо всіх малят, їх батьків та бажаючих дорослих на сторінці ОНЛАЙН-садочка!

Підтримуймо малят та одне одного!
Україна переможе!

Шановні батьки, пропонуємо Вам пройти google-анкетування  “Чи важлива дистанційна освіта дитині-дошкільнику під час військового стану в країні?” https://docs.google.com/forms/d/1GaTpUDcFy6sfCXAu7UozX40x7oOFTuaJ5V_1Ee2l3W8/edit

 Для всебічного розвитку наших маленьких вихованців та повного охоплення освітнім процесом на період воєнного стану в Україні,  до вашої уваги створена сторінка дистанційної освіти закладу. На ній ми пропонуємо Вам розвиваючі завдання та освітні платформи для цікавого та корисного проводження часу з дітьми вдома.

Педагоги закладу дбають про повноцінний розвиток дошкільнят — добирають, створюють та надсилають вам освітній матеріал для розвитку дітей, а також руханки, аудіо-книги, творчі майстер-класи відповідно до вікової категорії.

 Ми для вас підготували підбірку корисних матеріалів та інтернет-ресурсів у час війни.

Війна в Україні відбувається не лише на лінії фронту, але й в інформаційному просторі. Нашим завданням є дотримуватись інформаційної гігієни, зберігати спокій та використовувати інформацію на користь наших дітей та нашого майбутнього.

Пропонуємо вам підбірку корисних матеріалів, які спрямовані на психологічну підтримку як дорослих, так і дітей. Також ми включили сюди навчальні ресурси для дошкільнят, які зараз розміщені у вільному доступі та відкриті для безкоштовного користування, а також виготовлені педагогами нашого ЗДО.

БЕЗКОШТОВНІ ОСВІТНІ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ

Дитячий садочок онлайн НУМО – це помічник для батьків та опікунів дошкільнят. Цей вихователь завжди поруч, щоб діти могли розвиватися навіть в умовах, коли заклади освіти не функціонують. Для зручності заняття розділено за тижнями. Переходьте за посиланням нижче.

https://numo.mon.gov.ua/baby-garden-online

Казкові Іскорки з лялькового театру від ЮНІСЕФ допоможуть дошкільнятам
опанувати ключові життєві навички.Грати в театр легко та весело, адже всі необхідні матеріали можна завантажити та роздрукувати.
Переходьте за посиланням:https://numo.mon.gov.ua/puppet-show

 

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ МАЛЯТ ТА ЇХ БАТЬКІВ 

Натисніть на назву матеріалу, який вас зацікавив, і він завантажиться.

 БЕРЕЖИ СЕБЕ, МАЛЮК!

Віртуальна екскурсія «Ми пішоходи — ми пасажири» — розробила вихователь Авдалян Тетяна

«Золоті правила здоров’я» — розробила вихователь Авдалян Тетяна

«Вітаміни для дитини» — розробила вихователь Тетяна Авдалян

«Чому потрібно мити руки?» — розробила вихователь Ірина Рубан

«Дітям про режим дня» — розробила вихователь Тетяна Авдалян

Казка про небезпечні предмети — розробила практичний психолог Марія Ракус

 

 ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДНИМ ДОВКІЛЛЯМ

«Вода-це справжнє диво» — розробила вихователь Авдалян Т.

«За життя без сміття» — розробила вихователь Світлана Ілюхіна

«Знайомимо дітей з фруктами» — підготувала вчитель-дефектолог Олена Заськіна.

«Звірята натуралісти»- розробила вихователь Тетяна Авдалян

«Дітям про свійських тварин» — розробила вчитель-дефектолог Заськіна О.

«Дітям про тварин різних широт» — розробила вихователь Тетяна Йованович

«Дітям про підводних жителів» — розробила вчитель-дефектолог Заськіна О.

 

  МОВЛЕННЄВІ ПЕРЛИН

Слухання та заучування вірша «Грушка» К.Перелісної — підготувала вихователь Жанна Островська

Бесіда «Запорізькі козаки» — розробила вчитель-логопед Герасимович Валентина

Художня література «Добро як сонечко гріє» — розробила вихователь Ірина Рубан

Театральна вистава для дітей.Українська народна казка «Пан Коцький»

Театральна вистава «Солом’яний бичок»

 РОЗВИТОК ЛОГІКИ ТА СЕНСОРНИХ ЧУТТІВ

«Орієнтування у часі» — від вчителя-дефектолога Засбкіної Олени

«Частини доби» — розробила вчитель-дефектолог Іванус Наталя

«Високий-вищий-найвищий» — від вчителя-дефектолога Заськіної Олени

Вправи та ігри від вчителя-дефектолога Олени Заськіної

«Число і цифра 1» — підготувала вчитель-дефектолог Олена Заськіна.

 

 ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, РУХАНКИ, НАВЧАННЯ У ГРІ

Розвиток дрібної моторики рук » Доріжка до лісу» — розробила вихователь Ірина Рубан

Руханка — Гра «Веселі Пожежники»- розробив інструктор з фізичної культури Архіпов Данило

Рухлива Гра «Підлога Лава» — розробив інструктор з фізичної культури Данило Архіпов

Сюжетно-рольова гра «Сім’я.До нас завітали гості» — розробила вихователь Жанна Островська.

Ігри на диференціацію кольорів та розвиток дрібної моторики — від практичного психолога Марії Ракус.

 

  ТВОРЧІ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ МАЛЯТ

Лiплення «Казковi персонажi» — розробила вихователь Любов Коржунова

Поробка в техніці оригамі «Яблуко»- розробила вихователь Авдалян Тетяна

Арт-техніка «Веселка настрою» — розробила практичний психолог Марія Ракус

Ліплення з шишок «Лисичка» — розробила вихователь Тетяна Авдалян

Ліплення з тіста «Жайворонок»- розробила вихователь Тетяна Авдалян

Краплетерапія «Мій настрій» — розробила практичний психолог Марія Ракус

Аплікація «Подарунок длядруга» — розробила вихователь Ірина Рубан

Яку діяльність запропонувати дошкільнику під час особливого періоду

МАТЕРІАЛИ БУДУТЬ ПОПОВНЮВАТИСЯ! 

Як безпечно говорити з дітьми про надзвичайні ситуації, щоб вони почувалися захищеними, чому про це важливо розмовляти, із чого почати й чим відрізнятиметься розмова залежно від віку, розповідає дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз.

Ілюстровану методичку з рекомендаціями для батьків «Супергерої безпеки: Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій» виклали в мережі.

Дорослі мають наголосити, що говорять про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоб натренувати «м’яз безпеки». Це треба, щоб відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеним.

У методичці подано знання, якими мають володіти діти різного віку, а також ігрові вправи, які допоможуть їм це засвоїти.

Методичка викладена для вільного поширення за посиланням.

Психологічні рекомендації для дорослих
щодо підготовки дітей до безпечного поводження у стресовій ситуації

Дорослі – батьки і педагоги  мають розмовляти з дітьми та підлітками про надзвичайні ситуації для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої надзвичайної ситуації, не шокувала й не травмувала їх. Навчання дітей безпечному поводженню при надзвичайних подіях необхідне не тому, що має статися щось небезпечне, а для того, щоб в будь-якій складній ситуації почуватися компетентними і захищеними. Підготовка робить стрес дитини «експертним», виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Пояснюючи, ми протиставляємо тривозі продуктивні дії.

Алгоритм психологічної підготовки дитини/підлітка включає три етапи:

І. Розповідаємо теорію та пояснюємо, навіщо це знати.

ІІ. Залучаємо до гри – тренування.

ІІІ. Закріплюємо знання в тренувальній дії.

І етап. Що таке безпека?

Розмова не має бути довгою. Всі актуальні теми можна розділити на змістовні блоки.

Насамперед у дитини будь-якого віку треба запитати, що таке безпека.

Далі з дитиною з 3 років можна разом вигадати ідеальний захищений (можливо, уявний) простір. А потім намалювати чи виліпити його.

У дітей із 4 років можна запитати, чи є в них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними.

З дитиною від 5 років до підліткового віку можна поговорити про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім – коли ми впевнені в собі, своїх знаннях, силах, в одне одному, знаємо правила, що нас ніхто не зрадить, і ми можемо розраховувати на допомогу. Запитуємо у дітей, на що вони спираються (якості, знання).

Тоді як у підлітків можна уточнити: «Чи є ті, хто з тобою почуваються безпечно?» і разом поміркувати про те, що можна зробити, щоб почуватися більш компетентним та впевненим.

ІІ етап. Як ми можемо подбати про безпеку?

Дитині з 3 років нагадуємо: ми дотримуємось і знаємо правила дорожнього руху, як заходити в ліфт, не відчиняємо двері чужим, миємо руки після прогулянки, перед їжею, носимо маску під час карантину, не йдемо кудись із незнайомцями, перевіряємо електроприлади, вимикаємо газ і воду, коли надовго залишаємо оселю, наприклад, їдемо у відпустку.

Дитині від 4 років до підліткового і юнацького віку слід дати універсальний алгоритм дій у ситуації, якщо раптом відбувається щось несподіване, те, що не залежить від нас, – пожежа, хвороба, землетрус, військові дії. Для цього, у відповідності до вікових можливостей поясніть та навчіть:

• Запам’ятати/виписати телефони служб допомоги: швидка, пожежна, газова або намалювати плакат «що робити, якщо…».
• Скласти список контактів для складних ситуацій, щоб знати, кому можна зателефонувати зі знайомих аби попросити про допомогу.
• Знати свої ім’я і прізвище, адресу, імена батьків та де записані їхні номери телефону (може бути браслет із номером телефону батьків). Водночас підліткам можна нагадати, що ми не пам’ятаємо всі номери телефонів і мобільний можна втратити, тому було б корисно додатково виписати важливі телефони на папір.
• Пояснити, що для сповіщення людей про небезпеку, лунає сирена. Вона спеціально дуже гучна, щоб усі почули та відреагували (для дітей дошкільного віку продемонструйте і запропонуйте видати найгучніший та найнеприємніший звук).
• Скласти список стратегій, які допомагають упоратися з тривогою, як-от копінг-стратегії – дихання з акцентом на видиху, відчуття стійкості стоп, покласти руку на живіт і подихати, розмахувати руками, спертися на стіну.
• Розміркувати про захищений простір у будинку (приміщенні школи, садочка) чи на вулиці. Треба точно знати, де це місце, чи нічого не заважає до нього дістатися, чи закріплені речі, меблі (в умовах міської квартири, зазвичай, це ванна кімната).
• Зібрати «валізку безпеки» (замість «тривожна валіза», щоб не провокувати тривогу). З дитиною віком від 4 років у «валізу безпеки» можна зібрати найважливіше, що може стати в нагоді під час надзвичайних ситуацій. Треба розповісти дитині, що ми покладемо у валізу та навіщо.
• З дитиною дошкільного віку і початкової ланки школи пограти, а зі школярами проговорити індивідуальний алгоритм дій: що він/вона робитиме в надзвичайній ситуації. Наприклад, дошкільник – надіває браслет із номером телефону батьків, швидко одягається, бере свою іграшку, ліхтарик, пляшку води.
• Корисно разом проговорити план дій у різних ситуаціях: що робити, коли відчуваємо запах гару чи коли хтось занедужує. Наприклад, коли землетрус, треба взяти «валізу безпеки», домашніх улюбленців, телефон, спуститися сходами (не ліфтом) на відкритий простір. Якщо повінь – узяти «валізу безпеки», домашніх улюбленців, телефон, піднятися на високе місце. Коли чуємо сигнал сирени, треба взяти «валізу безпеки», домашніх улюбленців, телефон, піти в бомбосховище або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни.
• Розповісти дітям про місця, в яких заборонено перебувати під час надзвичайної ситуації, як-от: біля важких речей, вікон та скляних речей, у ліфті.
• Переконатися, що діти знають безпечні місця в школі та біля неї, біля ігрових майданчиків і в будь-якому іншому місці, де вони часто бувають. А ще необхідно пояснити принцип, за яким вони вибиратимуть правильне укриття навіть у незнайомих місцях.

ІІІ етап. Закріплюємо знання в дії

З дитиною віком від 3 до 8 років можна закріплювати знання так:

• Ходити домом (приміщенням групи/класу, садочка/школи) і досліджувати, що потрібно сховати у шафу, чи добре закріплені стелажі та полиці, чи не впаде ваза та інше.
• Дорослі чи діти подають сигнал і всі разом імітують, що треба робити в такому випадку. Спочатку звуки мають бути тихі чи смішні, поступово їх треба робити гучнішими (пожежа, землетрус, сигнал тривоги). Діти самі можуть сигналізувати гучним і неприємним звуком.
• Далі треба зібрати «валізку безпеки» (тривожну валізу), піти до безпечного місця, яке обрали.
• Важливо, щоби дорослий підтримував дітей, підказував, що потрібно робити (взяти ліхтарик, телефон, узяти за руку дорослого, перевірити, чи вимкнене світло, та інше), наголошував на тому, що дитині вдається, не квапив. Дія має закріплюватися у відчутті безпеки.

З дітьми з 8 років та підлітками:

• Можна проводити навчальні тренувальні евакуації (в умовах школи і вдома).
• При цьому важливо, щоб емоційний стан батьків і педагогів був впевненим та спокійним, а дії та інструкції раціональними.

Психологічні рекомендації для педагогів і батьків
щодо поводження у стресовій ситуації

• В будь-якій екстремальній ситуації треба подумати, що я можу зробити, а що не в моїх силах чи компетенції, та чітко визначити свою зону відповідальності.
• В стресових ситуаціях добре допомагає вміння концентруватися на проблемі, а не на особистих емоціях. Тоді ми намагаємося знайти альтернативні способи вирішення проблеми та обрати з них найбільш прийнятні.
• Для дорослого важливо бути впевненим, спокійним та діяти раціонально, бо на нього покладається відповідальність за неповнолітніх дітей. Але це не означає приховування негативних почуттів та емоцій, таких як: занепокоєння, тривога, розпач, страх тощо. Проговорюйте з дітьми емоції, що відчуваєте самі та обговорюйте дитячі почуття, пояснюючи і показуючи власним прикладом, що переживаючи негативні емоції можна обирати доцільну поведінку.
• Пам’ятайте, що іноді ми приймаємо неперевірену інформацію за правду і починаємо хвилюватися, хоча насправді для цього немає ніяких підстав. Перевіряйте інформаційні повідомлення на достовірність лише за офіційними джерелами.
• Знаходьте можливості, щоб відволіктися та переключитися від нав’язливих тривожних думок: зайнятися чимось приємним, що викликає позитивні емоції, допомагає розслабитися. Щоденно знаходьте час для того, щоб розслабитися, відпочити!
• Якщо негативні емоції беруть гору, може допомогти виконання монотонних, рутинних справ.Підходить усе, що діє заспокійливо, дає можливість відволіктися від факторів стресу. Наприклад: перевірка зошитів і заповнення облікової документації, хобі, прибирання, приготування їжі, дрібний ремонт тощо.
• Іноді виплеснути негативні емоції допомагають фізичні вправи, рухова активність, спів, малювання. Корисно долучати до цього дітей.
• Щоб негативні емоції не накопичувалися, треба поділитися ними, наприклад, з колегами, близькими людьми, чи можна просто виписувати їх на папір, вести щоденник.
• Пам’ятайте про почуття гумору! З ним усі стресові ситуації переносяться значно легше.
• Підвищуйте свою компетентність щодо знання алгоритму дій та розширення поведінкових стратегій у кризових і непередбачених надзвичайних ситуаціях. Для цього ознайомлюйтеся з якісними рекомендаціями кваліфікованих фахівців на офіційних державних і місцевих сайтах.
• Розробіть для себе чіткі плани-стратегії поведінки, алгоритми дій (як працівників освітніх установ, як батьків, як громадян) та узгодьте у колективах і родинах що індивідуально кожен робитиме в надзвичайній ситуації.
• Заздалегідь проведіть підготовчу роботу: навчальні тренування, підготовка життєво-необхідних речей, документів, аптечки, «валізи безпеки», транспортного засобу тощо.
• Рекомендовано насамперед запастися життєво необхідними речами. Подумати, які речі необхідно мати із собою в тому випадку, якщо ви будете змушені перебувати в безпечному приміщенні протягом певного часу, не виходячи.
• Повідомити про це членам сім’ї (членам колективу): продемонструвати вміст сумки чи валізи безпеки та вказати місце її зберігання, переконатися, що всі знають, як користуватися цими речами, призначити відповідального за періодичні перевірки й оновлення вмісту сумки.

Нехай ці знання вам ніколи не знадобляться.

 Бережіть себе та тих, хто поряд!

Інформаційні джерела:

• «Дії учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій» https://eo.gov.ua/dii-uchasnykiv-osvitnoho-protsesu-v-razi-nadzvychaynykh-sytuatsiy/2022/01/18/
• «Супергерої безпеки. Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій» https://drive.google.com/file/d/1bP7_w1II-DyXS3LF4nb4UBOhccduKOA0/view?fbclid=IwAR1RULTzaDOtiodz4p75JlYujh3XP9MCk8jr4O4VdbhqC7lH-mNe0s6zjSs
• «У разі надзвичайної ситуації або війни» https://cloud.mkip.gov.ua/s/7QSHT2FTkLZZTMd
• «Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета» https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/pravila.pdf
• «Як діяти, якщо навчальний заклад заміновано. Інструкції та правила евакуації» https://nus.org.ua/news/yak-diyaty-yakshho-navchalnyj-zaklad-zaminovano-instruktsiyi-ta-pravyla-evakuatsiyi/
• «Що робити школам в разі бойових дій» https://nus.org.ua/news/shho-robyty-shkolam-v-razi-bojovyh-dij/
• Запис вебінару «Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій» https://www.youtube.com/watch?v=89vcEcRO-hk

 

Примірне  чотиритижневе меню    ДНЗ № 162 на зимовий період 2022 р.

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-1_tizhden.xlsx

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-2_tizhden.xlsx

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-3_tizhen.xlsx

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-4_tizhden.xlsx

 

 

Звіт про використання коштів за 2021 рік 

Кошторис 2021

Звіт про використання коштів за II квартал 2021 року

Звіт про використання коштів за III квартал 2021 року

22 січня в ЗДО № 162 «Ведмедик» день був присвячений Соборності України. У святкових заходах взяли участь вихованці та педагоги закладу.  Творчий колектив створив модель Соборної України «Соборна єдина-моя Україна», діти разом з дорослими грали у квест «У серці кожної дитини живе любов до України», відповідали на запитання вікторини «Моя Україна у серці єдина», малювали. На виставці дидактичних посібників педагогами закладу були представлені творчі напрацювання з патріотичного виховання. В єдності та дружньому колі виховуються справжні патріоти.

С Днем Соборності, Україно!

Модель Соборної України «Соборна єдина-моя Україна»

 

Гра — квест «У серці кожної дитини живе любов до України»

Кишкові захворювання

 Які найважливіші санітарно-гігієнічні правила потрібно виконувати в сімї, щоб уникнути гострих кишкових інфекцій:
1.Мити руки з милом.
2.Регулярно підстригати нігті.
3.Відучити дитину від шкідливої звички — гризти нігті.
4.Не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі та продукти сумнівної якості.
5. Не вживати сире молоко, лише пастеризовані молочні продукти.
6. Перед вживанням фруктів, овочів і ягід слід ретельно вимити їх проточною водою, а потім обдати окропом.
7.При кулінарній обробці мяса,риби,молока температура повинна становити 100С. Заморожені продукти — повністю відтанути.
8.Готові страви краще вживати одразу,  страви кімнатної температури є середовищем для розмноження мікроорганізмів.
9.Розігрівати страви потрібно  при температурі не нижче за 100С.
10.Не зберігати готові страви поряд з сирими.
11.Порізи та дрібні рани на руках заклеювати бактерицидним пластирем, перш ніж готувати їжу.
12.Продукти харчування зберігати якомога далі від хатніх тварин, в ємностях, які щільно закриваються.
13.Зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.
14.Важливий фактор — чистота на кухні, чисті рушники для рук.
15.Використовувати воду гарантованої якості або додатково кипятити її.

ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ

До гострих кишкових захворювань відносять такі захворювання як дизентерія, сальмонельози, черевний тиф, гастроентероколіти, Харчові токсикоінфекції та інші. Вони мають ряд загальних ознак:

• розлад шлунково – кишкового тракту;
• загальне нездужання;
• часто підвищення температури.

Збудником цих захворювань є мікроби, котрі знаходяться в кишечнику хворої людини чи бактеріоносія. Сальмонельозом можна також заразитись від тварин чи водоплавної птиці в кишках котрих знаходяться мікроби – збудники захворювань. З кишечника людини чи тварини мікроби виділяються з екскрементами, а в деяких випадках і із сечею. Мікроби дизентерії та інших кишкових захворювань добре зберігаються у зовнішньому середовищі, особливо в теплий період року. Розповсюдженню захворювання сприяють також мухи. 

РОЗПОВСЮДЖЕННЮ КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЖНА ЗАПОБІГТИ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ САНІТАРІЇ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ:

• Старанно мийте руки з милом перед приготуванням їжі, перед їдою і годуванням дитини, після користування туалетом і після догляду за тваринами.
• Не вживайте немитих овочів та фруктів.
• Знищуйте мух і захищайте від них харчові продукти.
• Вживайте тільки кип’ячене молоко.
• Не вживайте воду із струмків, рік та інших невпорядкованих джерел водопостачання.
• Не купайтесь в річках та водоймах, котрі забруднюються стічними водами.

При появі перших ознак захворювання – поносі, блювоті – негайно звертайтесь за медичною допомогою. Не займайтесь самолікуванням і не лікуйтесь самі. СУВОРО ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ цим ви захистите себе і оточуючих від гострих кишкових інфекційних захворювань.

Кишковий грип. Способи лікування.

 У побуті гостра кишкова інфекція, яка викликається ротавірусом, іменується кишковий грип. Дану назву недуга отримала через схожих з грипом симптомів: несподівано виникає висока температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить. Особливість захворювання полягає в тому, що перераховані вище симптоми поєднуються зі збоями в роботі шлунково-кишкового тракту, які виражаються рідкимі частим, буває навіть, що пінистим стільцем без домішок слизу і крові, нудотою, блювотою неодноразовою.

 Отже, ротавірусна інфекція і грип — це абсолютно різні захворювання, тож і підхід до їх лікування має бути різним. До кишковогогрипу частіше схильні малюки до чотирьох років, діти старшого віку; дорослі так само хворіють цією хворобою, проте її течія в даному випадку набагато легше. Давайте розглянемо, як і чим лікувати кишковий грип у дітей та дорослих.

 У дітей ротавірусна інфекція проходить набагато важче через швидкий розвиток зневоднення у зв’язку з рідким стільцем і блювотою, що вкрай небезпечно, а іноді може навіть знадобитися госпіталізація в стаціонар. Внаслідок цього, при виникненні характерних ознак необхідний, і як можна раніше, виклик дитячого лікаря.

 Певних препаратів від кишкового грипу не існує. Лікування, головним чином, повинно бути направлено на зменшення втрати рідини дитячим організмом.

 По-перше, рекомендовано тепле рясне пиття, наприклад, компот із сухофруктів, в якому великий вміст калію, приймати невеликими, але частими порціями. У разі, якщо блювота продовжується, дитину слід поїти по 1ч.л. кожні 10 хвилин.

Також рекомендований порошок «Регідрон» для заповнення нестачі мінералів (натрію, калію) і глюкози, які втрачаються  з рідиною. Для того, щоб шкідливі речовини вивелися з організму якомога швидше, застосовуються сорбенти («Ентеросгель»,  «Смекта»).

 Якщо температура тіла перевищила позначку в 38,5С, дитині необхідно дати жарознижуючі ліки, щоб уникнути можливої появи судом. Чк правило, застосовуються такі протизапальні препарати — «Панадол»(парацетамол) або «Нурофен» (ібупрофен).

 Важливо знати і памятати, що дитині до 15 років аспірин протипоказаний (може розвинутися синдром Рея -руйнування печінки, яке приводить навіть до смертельного результату)! Для додаткового лікування рекомендується прийом антибіотиків («Біфідумбактерин»), що містять корисні бактерії, які допомагають боротися з кишковим грипом.

 Необхідно знати, що ротавірусну інфекцію лікувати антибіотиками так само, як звичайний грип, не можна, так як ці препарати віруси не вбивають.

 Дуже важливо дотримання режиму хворої дитини. При сонливості і нездужанні наобхідний постільний режим. Дітей рекомендується годувати невеликими порціями і часто. Дитині можна запропонувати кашу, легкий овочевий супчик, сухарики. Фрукти і овочі бажано давати у відварному і натертому вигляді.

Режим харчування дитини вдома

1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.
2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

Харчування дітей вдома після повернення з дитячого садка

Повноцінне й правильно організоване харчування вдома має велике значення для розвитку дитини. Їжа є джерелом енергії, необхідної для діяльності всіх органів і систем і „будівним матеріалом”, зростаючого покоління.

Багато батьків прагнуть вдома доповнити харчування дітей жирною і солодкою стравою, а також нагодувати перед сном повним домашнім обідом. Це не приносить дитині користі. В дитячому закладі діти отримують достатнє кількість білків, жирів і вуглеводів. Тому батькам необхідно кожного дня продивлятися меню і відповідно доповнювати вечерю дітей продуктами особливо багатими білками – молоком, творогом, рибою, яйцями, сиром, якщо їх не було в меню.      Самим цінним джерелом білка в дитячому харчуванні є творог. Батькам необхідно потурбуватися про те, щоб творог і блюда з нього готувались дитині на вечір частіше.
Якщо в цей день в дитячому закладі не давали яйця, їх можна дати на вечерю. Яйце можна поєднати з картоплею, зеленим горошком, вінегретом.
В окремі дні дітям можна дати рибне блюдо, так як білки риби легше і швидше переварюються в порівнянні з м’ясом. Корисний мед. Мед з молоком підвищує гемоглобін. В домашню вечерю обов’язково потрібно включати фрукти, овочі і соки. Це можуть бути морквяний, томатний соки, які дають перед вечерею, яблука або інші фрукти, солодкі соки – виноградний, сливовий, яблучний – після вечері.
Морква – багате джерело каротину, який в організмі перетворюється на вітамін А. Морква повинна бути в харчуванні дитини кожного дня, особливо в зимово – весняний період.
Для того, щоб урізноманітнити харчування дітей у вихідні дні, батькам потрібно слідкувати за меню дитячого закладу на протязі тижня і вдома готувати інші блюда, які б доповнювали меню ДНЗ.

  О котрій годині вечеряти?

Вечеряти дитина повинна за 1,5-2 години до сну.

Легий перекус о 9 вечора може бути доречний для дитини, яка перед цим поїла о 18 годині.

 У чому шкода пізньої вечері?

Пізня вечеря, по-перше, погана тим, що дитина в цей час вже хоче спати, тому буде погано є, капризувати. По-друге, в пізній час гірше виробляються травні ферменти, що порушує сон дитини. Систематичні пізні вечері можуть привести до захворювань шлунково-кишкового тракту.

Що приготувати дитині на вечерю?

  Можна легкі продукти.
Легкими вважаються продукти, які для переварювання і засвоєння не вимагають напруги ферментних систем шлунково-кишкового тракту, тобто не містять великої кількості жирів (особливо тваринного походження) і білків, що вимагають для переварювання стільки ж енергії, скільки вони дають організму.
До легких відносяться молочні і кисломолочні продукти, каші, овочі (окрім бобових), фрукти, птах, нежирні сорти риби. Як правило, дітям, відвідуючим дошкільний навчальний заклад, не вистачає в раціоні саме цих продуктів.
   Безпосередньо перед сном можна випити молоко або кефір. При цьому об’єм рідини має бути 50-150 мл залежно від віку. Молодших дітей краще не поїти щоб уникнути нічних неприємностей. Вночі пити не треба — фізіологічно організму рідину вночі не потрібно. Молоко з печивом теж годиться для вечері. Це легкі продукти і добре засвоюються.

Не можна
«Важкі» продукти вимагають вироблення великої кількості травних соків, довше перетравлюються, тоді як природна активність травної системи йде до вечора на спад. У зв’язку з цим може порушитися травлення і сон. «Важкі» продукти — це м’ясо (особливо свинина і баранина), жирна риба, копченина, гриби, бобові. Недопустимі чіпси, сухарі, смажені горішки.

  Якщо дитина перед сном не хоче їсти?

Якщо у дитини підвищений апетит увечері, значить, необхідно ввести легку додаткову їду або «посилити» підвечірок. У будь-якому випадку переїдати за вечерею дитина не повинна.
Краще з раннього віку прищеплювати дитині культуру живлення: пояснювати, що шкідливо і що корисно, дотримуватися режиму. Через те, що багато батьків забувають про це, зараз з’явилося досить багато перегодованих дітей (паратрофики) і із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Це пов’язано, у тому числі, і з пізніми вечерями

Привчайте дитину:

• перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
• самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
• під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
• відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
• не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
• Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

 

ДИТЯЧА ІСТЕРИКА: ЧОМУ ВИНИКАЄ І ЯК ПОДОЛАТИ

Найчастіше істерики виникають у дитини надто розпещеної, обласканої, оточеної любов’ю, задарованої, особливо, якщо вона єдина в сім’ї. Усі бажання дитини батьки зазвичай неодмінно виконують. А якщо ні, вона змалку знає, що є такий чудовий спосіб вплинути на дорослих, як капризування. У таких випадках дорослі прагнуть розв’язувати всі проблеми «коханої» дитини – і не лише в дошкільному дитинстві, а й до самого вступу до вишу, а то й довше.

У результаті дитина зростає інфальтильною, перед конфліктними і стресовими ситуаціями відуває повну розгубленість, тому й обирає перевірений нею спосіб захисту від неприємного — істерику.

Полярними до попереднього чинником, що провокує істерику, є жорстка вимогливість до дитини, якою сьогодні все частіше зложивають батьки. Вони обирають такий стиль виховання, по суті, з добрими намірами.

Адже життя непросте, і що раніше дитина звикне до організованості, навчиться досягати мети, що більше знань отримає, то успішною буде в житті, прагнутиме завжди до більшого, і  як почуватиметься реалізованою і щасливою особистістю.

Звісно, схильність дітей до істерик залежить не лише від стилю виховання та сімейного клімату. Багато чого визначено зазделегідь. Зокрема, схильність дитини до істерик може бути пов’язана з типом нервової системи. Слабка і неврівноважена нервова система — додатковий чинник ризику. Значення має і темперамент. Так, холерики імеланхоліки більш схильні до істеричної поведінки, ніж флеглатики і сангвініки.

  Вікові періоди, що є «небезпечними» для появи істерик: чи не найбільше небезпека виникнення дитячих істерик загострюється з настанням так званих «криз вікового розвитку», зокрема у віці:

— 3 років — перехід від раннього дитинства до дошкільного віку;
— 6-7 років — перехід від дошкільного віку до молодшого шкільного;
— 11-15 років — перехід від молодшого шкільного віку до підліткового.

У ці вікові періоди відбуваються кардинальні зміни психіки й функціонування організму, що теж може стимулювати появу істерик.
Однак батькам варто пам’ятати, що криза вікового періоду є нормативним явищем психічного розвитку дитини та її особистісного становлення.
А от загострення негативних поведінкових проявів у дітей в цей період є свідченням незадоволеності дитини її місцем в сім’ї, обмеженістю її ролі
в ній тощо. Тож здебільшого перетворення кризи вікового розвитку на критичний період повязано з небажанням чи невмінням батьків побачити
зрослі можливості дитини і її потреби у змінах.

  Стадії протікання істерики у дитини

Найліпший спосіб «швидкої допомоги» в боротьбі з дитячою агресією, незалежно від того, чим вона викликана, — це вміння дорослих керувати
процесом. Для цього батьки мають знати стадії протікання істерики та вміти правильно поводитися з дитиною під час кожної із них.

ПРОВОКАЦІЯ СВАРКИ. Будь-яка істерика починається з провокації дитиною сварки, коли її щось не подобається чи не влаштовує. І саме в цей момент виникненню істерики найлегше запобігти. Для цього батьки мають знати всі стадії протікання істерики та вміти правильно поводитися з дитиною під час кожної з них.

Якщо у дитини от-от почнеться напад істерики, можна запропонувати їй щось намалювати чи прогулятися, наприклад до магазину за морозивом.

Якщо це дитина старшого дошкільного віку, можна сказати щось на кшталт «Вибач, поговоримо про це пізніше, мені потрібно в аптеку». Ще один дієвий спосіб швидко нейтралізувати початок істерики — потримати її руки 2-3хвилини під проточною холодною водою.

КРИКИ ТА ЗВИНУВАЧЕННЯ. Друга стадія істерики у дитини зазвичай супроводжується криками та звинуваченнями. Щоб уникнути подальшого розвитку істерики, доцільно неголосно сказати дитині «Заспокойся, тоді поговоримо», і якомога швидше віддалитися від неї. Як варіант, дорослий може зачинитися в іншій кімнаті, піти до сусідів, головне — не входити в конфлікт з дитиною. До речі, це допоможе заспокоїтися і самому дорослому.

БУЙСТВО. На завершальному етапі істерики дитинапочинає кидати все, що потряпляє їй під руку. Дорослому не слід хвилюватися, нехай дитина «випустить пар». А от після того, як вона відносно затихне, можна починати її заспокоювати.

Якщо дитині молодшого дошкільного відопомагають заспокоїтись ласкаві слова, то дитині старшого дошкільного віку після істерики потрібен «тайм-аут». Ліпше за все робити вигляд, що нічого не відбулось. Не потрібно її сварити, обговорювати те, що сталося і вимагати, щоб вона нгайно прибрала розкидані речі. Але це зовсім не означає, що про подію потрібно забути. Навпаки!

ОБГОВОРЕННЯ НЕПРИЄМНОЇ СИТУАЦІЇ. Після того, як напад істерики завершився, із дитиною обовязково слід обговорити цей неприємний інцидент. Дитина старшого дошкільного віку уже здатна до діалогу, може пояснити свої бажання й небажання і водночас дослухатися до аргументів і побажань дорослого. Із дитиною молодшого дошкільного віку доречно проаналізувати ситуацію в процесі гри, попутно обговорюючи дії  персонажів і те, як слід і не слід поводитися.

Ну, і насамкінець, можна поговорити з дитиною про те, як діяти, коли вона відчуває, що от-от «вийде із себе». Хороший спосіб уникнути істерики — запропонувати дитині порвати непотрібний журнал або намалювати свої емоції так, щоб ручка рвала папір.

Як налагодити взаємодію з гіпоактивною дитиною

•  Розмовляйте з гіпоактивною дитиною завжди спокійно  — не кваптеся і не підвищуйте голос.
• Пам’ятайте, що крик, роздратування, незадоволення ще більше уповільнюють дитину. Якщо її підганяти, вона починає нервувати, і рівень гальмування підвищується. Натомість  якщо дати дитині можливість працювати в оптимальному власному темпі, якість і точність її діяльності будуть доволі високими.
• Налаштовуйте дитину на найближчі події як у щоденному побуті, так і щодо подій наступного дня.
• Завчасно попереджайте про те, коли вона має завершити ту чи іншу справу. Або ж давайте дитині додатковий час для того, щоб вони змогла доробити певне завдання без поспіху або переключитися з одного виду діяльності на інший.
• Хваліть дитину за те, що  вона робить швидко, ефективно і без зволікання.
•  Уникайте ярликів, подібних до того, коли повільних дітей зараховують до категорії ледачих чи із загальмованою реакцією. Натомість навчіться враховувати темп діяльності дитини під час взаємодії з нею.
•  Давайте дитині лише одну вказівку за один раз. Не перетворюйте свої прохання до дитини на тривалий монолог. Вона не зможе сприйняти всю інформацію, тому доведеться знову все повторювати.
• Визначте постійні трудові обов’язки дитини на кшталт: складати одяг, прибирати іграшки після гри, тощо – та стежити за тим, аби дитина їх дотримувалася.
• Розробіть дитині чіткий режим дня. Повідомте їй, коли, що і в якій послідовності вона має робити.
• Виконуйте з дитиною спеціальні вправи, грайте в ігри, що сприяють розвитку швидкості  рухових реакцій. Використовуйте ігрові елементи, коли необхідно, щоб дитина зробила щось швидко. Наприклад,  позмагайтеся, хто швидше одягнеться; використайте для цього пісочний годинник тощо.

Як  убезпечити  дитину  вдома 

 

Діти виявляють значний інтерес до предметів, що їх оточують, зокрема до електроприладів, аудіо- та відеотехніки, вибухонебезпечних предметів. Аби дитина не травмувалася вдома, батькам слід провести цілий комплекс заходів, що сприятиме безпечному її перебуванню в усіх помешканнях — у кухні, ванній та спальній кімнатах, залі тощо.
     Дитина дошкільного віку має повсякчас перебувати під наглядом когось із дорослих — батьків, бабусі чи дідуся, вихователя, няні. Тож не залишайте дитину вдома на тривалий час. Розмовляйте з нею, пояснюйте, які з навколишніх предметів можуть призвести до травмування чи становити загрозу для здоров’я. Привчайте дитину грати лише в безпечні ігри.

 Поясніть дитині потенційну небезпеку 

• Поясніть дитині, чому їй не слід самостійно користуватися такими побутовими приладами, як газова плита, духова піч, розетки, електроприлади, брати до рук голки, ножиці тощо.
• Зауважте дитині, що відкриваючи воду у ванній чи кухні, ліпше спочатку відкручувати кран з холодною водою, потім — з гарячою. Гарячу воду слід додавати поступово, щоб не обпектися.
• Наголосіть, що торкатися мокрими чи вологими руками до увімкнених електроприладів — пральної машини, чайника, фена тощо — не можна. Адже вода — хороший провідник електричного струму, тому, доторкнувшись до приладу, можна отримати удар струмом. На екрані увімкненого телевізора або компютера може зібратися статичний електричний заряд і тоді також може вдарити струмом

Створіть умови безпечного перебування дитини вдома 

• Зачиняйте всі вікна і двері на балкон, за необхідності залишайте відчиненими лише кватирки або фрамуги.
• Прибирайте з плити кастрюлі й чайники з гарячою водою — перекинувши їх, дитина може обпектися.
• Перевіряйте доступність розміщення іграшок. Вони не повинні лежати на висоті, що перевищує зріст дитини. Оскільки, намагаючись дістати іграшку, скажімо, з високої шафи, дитина може впасти й трвмуватися.
• Вимикайте усі потенційно небезпечні для дитини електроприлади й за можливості ізолюйте їх від дитини.
• Сховайте подалі від дитини сірники, легкозаймисті предмети й ті, що легко бються.
• Зберігайте в недоступних дитині місцях ріжучо-колючі предмети, харчові кислоти, лікарські препарати, спиртні напої, сигарети, засоби побутової хімії, косметику, парфумерію тощо.

Склад комісії з розгляду випадків булінгу:
Голова комісії: Велькая С.М. — директор
Заступник голови комісії: Островська Ж.А., вихователь-методист
Секретар комісії: Герасимович В.І., вчитель-логопед
Члени комісії: Глушкова В.В., практичний психолог
Авдалян Т.С., вихователь
Голишева І.О., вихователь
Ковтун Н.Б., вчитель-дефектолог
Голубенко О.М., вихователь