Дошкільний навчальний заклад
(ясла - садок)
комбінованого типу №162 "Ведмедик"
 Запорізької міської ради 
Запорізької області
Шановні батьки! Звертаємо вашу увагу, що для влаштування дитини до іншого закладу необхідно оформити нову заявку в електронному реєстрі. Отримати консультацію щодо дій з заявами ви можете за телефоном 226-24-09 по вівторках з 14.00-16.00 та по четвергах з 9.00 до 12.00

Без рубрики

Як безпечно говорити з дітьми про надзвичайні ситуації, щоб вони почувалися захищеними, чому про це важливо розмовляти, із чого почати й чим відрізнятиметься розмова залежно від віку, розповідає дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз.

Ілюстровану методичку з рекомендаціями для батьків «Супергерої безпеки: Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій» виклали в мережі.

У ній пояснюють, що з дітьми важливо обговорювати можливість надзвичайної ситуації, зокрема для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої надзвичайної ситуації, не шокувала й не травмувала їх. Підготовка робить стрес дитини «експертним», виводить зі стану травматичної безпорадності та вразливості.

Дорослі мають наголосити, що говорять про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоб натренувати «м’яз безпеки». Це треба, щоб відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеним.

У методичці подано знання, якими мають володіти діти різного віку, а також ігрові вправи, які допоможуть їм це засвоїти.

Методичка викладена для вільного поширення за посиланням.


Психологічні рекомендації для дорослих
щодо підготовки дітей до безпечного поводження у стресовій ситуації

Дорослі – батьки і педагоги  мають розмовляти з дітьми та підлітками про надзвичайні ситуації для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої надзвичайної ситуації, не шокувала й не травмувала їх. Навчання дітей безпечному поводженню при надзвичайних подіях необхідне не тому, що має статися щось небезпечне, а для того, щоб в будь-якій складній ситуації почуватися компетентними і захищеними. Підготовка робить стрес дитини «експертним», виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Пояснюючи, ми протиставляємо тривозі продуктивні дії.

Алгоритм психологічної підготовки дитини/підлітка включає три етапи:

І. Розповідаємо теорію та пояснюємо, навіщо це знати.

ІІ. Залучаємо до гри – тренування.

ІІІ. Закріплюємо знання в тренувальній дії.

І етап. Що таке безпека?

Розмова не має бути довгою. Всі актуальні теми можна розділити на змістовні блоки.

Насамперед у дитини будь-якого віку треба запитати, що таке безпека.

Далі з дитиною з 3 років можна разом вигадати ідеальний захищений (можливо, уявний) простір. А потім намалювати чи виліпити його.

У дітей із 4 років можна запитати, чи є в них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними.

З дитиною від 5 років до підліткового віку можна поговорити про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім – коли ми впевнені в собі, своїх знаннях, силах, в одне одному, знаємо правила, що нас ніхто не зрадить, і ми можемо розраховувати на допомогу. Запитуємо у дітей, на що вони спираються (якості, знання).

Тоді як у підлітків можна уточнити: «Чи є ті, хто з тобою почуваються безпечно?» і разом поміркувати про те, що можна зробити, щоб почуватися більш компетентним та впевненим.

ІІ етап. Як ми можемо подбати про безпеку?

Дитині з 3 років нагадуємо: ми дотримуємось і знаємо правила дорожнього руху, як заходити в ліфт, не відчиняємо двері чужим, миємо руки після прогулянки, перед їжею, носимо маску під час карантину, не йдемо кудись із незнайомцями, перевіряємо електроприлади, вимикаємо газ і воду, коли надовго залишаємо оселю, наприклад, їдемо у відпустку.

Дитині від 4 років до підліткового і юнацького віку слід дати універсальний алгоритм дій у ситуації, якщо раптом відбувається щось несподіване, те, що не залежить від нас, – пожежа, хвороба, землетрус, військові дії. Для цього, у відповідності до вікових можливостей поясніть та навчіть:

  • Запам’ятати/виписати телефони служб допомоги: швидка, пожежна, газова або намалювати плакат «що робити, якщо…».
  • Скласти список контактів для складних ситуацій, щоб знати, кому можна зателефонувати зі знайомих аби попросити про допомогу.
  • Знати свої ім’я і прізвище, адресу, імена батьків та де записані їхні номери телефону (може бути браслет із номером телефону батьків). Водночас підліткам можна нагадати, що ми не пам’ятаємо всі номери телефонів і мобільний можна втратити, тому було б корисно додатково виписати важливі телефони на папір.
  • Пояснити, що для сповіщення людей про небезпеку, лунає сирена. Вона спеціально дуже гучна, щоб усі почули та відреагували (для дітей дошкільного віку продемонструйте і запропонуйте видати найгучніший та найнеприємніший звук).
  • Скласти список стратегій, які допомагають упоратися з тривогою, як-от копінг-стратегії – дихання з акцентом на видиху, відчуття стійкості стоп, покласти руку на живіт і подихати, розмахувати руками, спертися на стіну.
  • Розміркувати про захищений простір у будинку (приміщенні школи, садочка) чи на вулиці. Треба точно знати, де це місце, чи нічого не заважає до нього дістатися, чи закріплені речі, меблі (в умовах міської квартири, зазвичай, це ванна кімната).
  • Зібрати «валізку безпеки» (замість «тривожна валіза», щоб не провокувати тривогу). З дитиною віком від 4 років у «валізу безпеки» можна зібрати найважливіше, що може стати в нагоді під час надзвичайних ситуацій. Треба розповісти дитині, що ми покладемо у валізу та навіщо.
  • З дитиною дошкільного віку і початкової ланки школи пограти, а зі школярами проговорити індивідуальний алгоритм дій: що він/вона робитиме в надзвичайній ситуації. Наприклад, дошкільник – надіває браслет із номером телефону батьків, швидко одягається, бере свою іграшку, ліхтарик, пляшку води.
  • Корисно разом проговорити план дій у різних ситуаціях: що робити, коли відчуваємо запах гару чи коли хтось занедужує. Наприклад, коли землетрус, треба взяти «валізу безпеки», домашніх улюбленців, телефон, спуститися сходами (не ліфтом) на відкритий простір. Якщо повінь – узяти «валізу безпеки», домашніх улюбленців, телефон, піднятися на високе місце. Коли чуємо сигнал сирени, треба взяти «валізу безпеки», домашніх улюбленців, телефон, піти в бомбосховище або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни.
  • Розповісти дітям про місця, в яких заборонено перебувати під час надзвичайної ситуації, як-от: біля важких речей, вікон та скляних речей, у ліфті.
  • Переконатися, що діти знають безпечні місця в школі та біля неї, біля ігрових майданчиків і в будь-якому іншому місці, де вони часто бувають. А ще необхідно пояснити принцип, за яким вони вибиратимуть правильне укриття навіть у незнайомих місцях.

ІІІ етап. Закріплюємо знання в дії

З дитиною віком від 3 до 8 років можна закріплювати знання так:

  • Ходити домом (приміщенням групи/класу, садочка/школи) і досліджувати, що потрібно сховати у шафу, чи добре закріплені стелажі та полиці, чи не впаде ваза та інше.
  • Дорослі чи діти подають сигнал і всі разом імітують, що треба робити в такому випадку. Спочатку звуки мають бути тихі чи смішні, поступово їх треба робити гучнішими (пожежа, землетрус, сигнал тривоги). Діти самі можуть сигналізувати гучним і неприємним звуком.
  • Далі треба зібрати «валізку безпеки» (тривожну валізу), піти до безпечного місця, яке обрали.
  • Важливо, щоби дорослий підтримував дітей, підказував, що потрібно робити (взяти ліхтарик, телефон, узяти за руку дорослого, перевірити, чи вимкнене світло, та інше), наголошував на тому, що дитині вдається, не квапив. Дія має закріплюватися у відчутті безпеки.

З дітьми з 8 років та підлітками:

  • Можна проводити навчальні тренувальні евакуації (в умовах школи і вдома).
  • При цьому важливо, щоб емоційний стан батьків і педагогів був впевненим та спокійним, а дії та інструкції раціональними.

Психологічні рекомендації для педагогів і батьків
щодо поводження у стресовій ситуації

  • В будь-якій екстремальній ситуації треба подумати, що я можу зробити, а що не в моїх силах чи компетенції, та чітко визначити свою зону відповідальності.
  • В стресових ситуаціях добре допомагає вміння концентруватися на проблемі, а не на особистих емоціях. Тоді ми намагаємося знайти альтернативні способи вирішення проблеми та обрати з них найбільш прийнятні.
  • Для дорослого важливо бути впевненим, спокійним та діяти раціонально, бо на нього покладається відповідальність за неповнолітніх дітей. Але це не означає приховування негативних почуттів та емоцій, таких як: занепокоєння, тривога, розпач, страх тощо. Проговорюйте з дітьми емоції, що відчуваєте самі та обговорюйте дитячі почуття, пояснюючи і показуючи власним прикладом, що переживаючи негативні емоції можна обирати доцільну поведінку.
  • Пам’ятайте, що іноді ми приймаємо неперевірену інформацію за правду і починаємо хвилюватися, хоча насправді для цього немає ніяких підстав. Перевіряйте інформаційні повідомлення на достовірність лише за офіційними джерелами.
  • Знаходьте можливості, щоб відволіктися та переключитися від нав’язливих тривожних думок: зайнятися чимось приємним, що викликає позитивні емоції, допомагає розслабитися. Щоденно знаходьте час для того, щоб розслабитися, відпочити!
  • Якщо негативні емоції беруть гору, може допомогти виконання монотонних, рутинних справ.Підходить усе, що діє заспокійливо, дає можливість відволіктися від факторів стресу. Наприклад: перевірка зошитів і заповнення облікової документації, хобі, прибирання, приготування їжі, дрібний ремонт тощо.
  • Іноді виплеснути негативні емоції допомагають фізичні вправи, рухова активність, спів, малювання. Корисно долучати до цього дітей.
  • Щоб негативні емоції не накопичувалися, треба поділитися ними, наприклад, з колегами, близькими людьми, чи можна просто виписувати їх на папір, вести щоденник.
  • Пам’ятайте про почуття гумору! З ним усі стресові ситуації переносяться значно легше.
  • Підвищуйте свою компетентність щодо знання алгоритму дій та розширення поведінкових стратегій у кризових і непередбачених надзвичайних ситуаціях. Для цього ознайомлюйтеся з якісними рекомендаціями кваліфікованих фахівців на офіційних державних і місцевих сайтах.
  • Розробіть для себе чіткі плани-стратегії поведінки, алгоритми дій (як працівників освітніх установ, як батьків, як громадян) та узгодьте у колективах і родинах що індивідуально кожен робитиме в надзвичайній ситуації.
  • Заздалегідь проведіть підготовчу роботу: навчальні тренування, підготовка життєво-необхідних речей, документів, аптечки, «валізи безпеки», транспортного засобу тощо.
  • Рекомендовано насамперед запастися життєво необхідними речами. Подумати, які речі необхідно мати із собою в тому випадку, якщо ви будете змушені перебувати в безпечному приміщенні протягом певного часу, не виходячи.
  • Повідомити про це членам сім’ї (членам колективу): продемонструвати вміст сумки чи валізи безпеки та вказати місце її зберігання, переконатися, що всі знають, як користуватися цими речами, призначити відповідального за періодичні перевірки й оновлення вмісту сумки.

Нехай ці знання вам ніколи не знадобляться.

 Бережіть себе та тих, хто поряд!

Інформаційні джерела:

 

Примірне  чотиритижневе меню    ДНЗ № 162 на зимовий період 2022 р.

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-1_tizhden.xlsx

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-2_tizhden.xlsx

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-3_tizhen.xlsx

/Harchuvanya/primirne_4_tizh_menju_zimovij_period-4_tizhden.xlsx

 

 

Режим харчування дитини вдома

1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.
2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

Харчування дітей вдома після повернення з дитячого садка

Повноцінне й правильно організоване харчування вдома має велике значення для розвитку дитини. Їжа є джерелом енергії, необхідної для діяльності всіх органів і систем і „будівним матеріалом”, зростаючого покоління.

Багато батьків прагнуть вдома доповнити харчування дітей жирною і солодкою стравою, а також нагодувати перед сном повним домашнім обідом. Це не приносить дитині користі. В дитячому закладі діти отримують достатнє кількість білків, жирів і вуглеводів. Тому батькам необхідно кожного дня продивлятися меню і відповідно доповнювати вечерю дітей продуктами особливо багатими білками – молоком, творогом, рибою, яйцями, сиром, якщо їх не було в меню.      Самим цінним джерелом білка в дитячому харчуванні є творог. Батькам необхідно потурбуватися про те, щоб творог і блюда з нього готувались дитині на вечір частіше.
Якщо в цей день в дитячому закладі не давали яйця, їх можна дати на вечерю. Яйце можна поєднати з картоплею, зеленим горошком, вінегретом.
В окремі дні дітям можна дати рибне блюдо, так як білки риби легше і швидше переварюються в порівнянні з м’ясом. Корисний мед. Мед з молоком підвищує гемоглобін. В домашню вечерю обов’язково потрібно включати фрукти, овочі і соки. Це можуть бути морквяний, томатний соки, які дають перед вечерею, яблука або інші фрукти, солодкі соки – виноградний, сливовий, яблучний – після вечері.
Морква – багате джерело каротину, який в організмі перетворюється на вітамін А. Морква повинна бути в харчуванні дитини кожного дня, особливо в зимово – весняний період.
Для того, щоб урізноманітнити харчування дітей у вихідні дні, батькам потрібно слідкувати за меню дитячого закладу на протязі тижня і вдома готувати інші блюда, які б доповнювали меню ДНЗ.

  О котрій годині вечеряти?

Вечеряти дитина повинна за 1,5-2 години до сну.

Легий перекус о 9 вечора може бути доречний для дитини, яка перед цим поїла о 18 годині.

 У чому шкода пізньої вечері?

Пізня вечеря, по-перше, погана тим, що дитина в цей час вже хоче спати, тому буде погано є, капризувати. По-друге, в пізній час гірше виробляються травні ферменти, що порушує сон дитини. Систематичні пізні вечері можуть привести до захворювань шлунково-кишкового тракту.

Що приготувати дитині на вечерю?

  Можна легкі продукти.
Легкими вважаються продукти, які для переварювання і засвоєння не вимагають напруги ферментних систем шлунково-кишкового тракту, тобто не містять великої кількості жирів (особливо тваринного походження) і білків, що вимагають для переварювання стільки ж енергії, скільки вони дають організму.
До легких відносяться молочні і кисломолочні продукти, каші, овочі (окрім бобових), фрукти, птах, нежирні сорти риби. Як правило, дітям, відвідуючим дошкільний навчальний заклад, не вистачає в раціоні саме цих продуктів.
   Безпосередньо перед сном можна випити молоко або кефір. При цьому об’єм рідини має бути 50-150 мл залежно від віку. Молодших дітей краще не поїти щоб уникнути нічних неприємностей. Вночі пити не треба — фізіологічно організму рідину вночі не потрібно. Молоко з печивом теж годиться для вечері. Це легкі продукти і добре засвоюються.

Не можна
«Важкі» продукти вимагають вироблення великої кількості травних соків, довше перетравлюються, тоді як природна активність травної системи йде до вечора на спад. У зв’язку з цим може порушитися травлення і сон. «Важкі» продукти — це м’ясо (особливо свинина і баранина), жирна риба, копченина, гриби, бобові. Недопустимі чіпси, сухарі, смажені горішки.

  Якщо дитина перед сном не хоче їсти?

Якщо у дитини підвищений апетит увечері, значить, необхідно ввести легку додаткову їду або «посилити» підвечірок. У будь-якому випадку переїдати за вечерею дитина не повинна.
Краще з раннього віку прищеплювати дитині культуру живлення: пояснювати, що шкідливо і що корисно, дотримуватися режиму. Через те, що багато батьків забувають про це, зараз з’явилося досить багато перегодованих дітей (паратрофики) і із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Це пов’язано, у тому числі, і з пізніми вечерями

Привчайте дитину:

  • перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
  • самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
  • під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
  • відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
  • не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
  • Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

 

Склад комісії з розгляду випадків булінгу:
Голова комісії: Велькая С.М. — директор
Заступник голови комісії: Островська Ж.А., вихователь-методист
Секретар комісії: Герасимович В.І., вчитель-логопед
Члени комісії: Глушкова В.В., практичний психолог
Авдалян Т.С., вихователь
Голишева І.О., вихователь
Ковтун Н.Б., вчитель-дефектолог
Голубенко О.М., вихователь

Благодійний фонд «Світ щасливого дитинства»

На виконання листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 15.04.2011 №1/9-289 «Щодо оприлюднення інформації про використання благодійних та спонсорських внесків», з метою інформування громадськості стосовно ефективності та прозорості використання добровільних пожертвувань та їх ретельного бухгалтерського обліку» ми створили нову рубрику, на якій систематично будемо розміщувати інформацію щодо залучення та використання благодійної та спонсорської допомоги у нашому дошкільному закладі.

Благодійні внески. Нормативно-правова база.

Цей Порядок визначає вимоги до отримання, використання та обліку благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб безпосередньо дошкільним навчальним закладом .

Залучення благодійної та спонсорської допомоги

Закон України «Про благодійництво та благодійні організації»

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. N 1222 »Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування»

Лист МОН молоді та спорту України від 09.04.2012 №1/9-272 »Щодо благодійних внесків»

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 15.04.11 №1/9-289 »Щодо оприлюднення інформації про використання благодійних та спонсорських внесків»

Лист МОН молоді та спорт України від 28.04.2010 №1/9-290 »Щодо здійснення благодійних та спонсорських внесків»

Звіт про використання коштів БФ «Світ щасливого дитинства» з 01.01. по 31.03.2021 року.

Звіт про використання коштів БФ «Світ щасливого дитинства» з 01.01. по 30.09.2021 року.

    Основними  принципами організації харчування в дошкільному закладі є енергетична цінність харчування, що відповідає  енерговитратам дітей, збалансованість та максимальна різноманітність раціону; технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність; забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).

    В дошкільному закладі ведеться систематична і планомірна робота з організації безпечного і якісного харчування дітей, а саме:  розроблене сезонне Примірне двотижневе меню передбачає збалансованість та безпечність дитячого раціону, замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості відбувається із дотримання умов і термінів їх зберігання, приготування страв відбувається із суворим дотримання технології.

Картинки по запросу "разделители текста"
ГОТУЄМО  З ДУШЕЮ
   Картинки по запросу "разделители текста"
МЕНЮ ОДНОГО ДНЯ



Картинки по запросу "разделители текста"
СМАЧНО ТА КОРИСНО