Заклад дошкільної освіти
(ясла - садок)
комбінованого типу №162 "Ведмедик"
 Запорізької міської ради 
 
Шановні батьки! З 1 вересня 2022 року освітній процес у закладі дошкільної освіти здійснюється у дистанційному режимі. Заняття проводяться в онлайн-режимі на платформі ZOOM (посилання розміщуються у батьківських Viber-групах), на сайті ЗДО «Дистанційна освіта»,

Головна ⇒ Поради спеціалістів Сторінка психолога  

ВАС ВІТАЄ

Практичний психолог
Ракус Марія Андріївна


Консультації для батьків: вівторок 08.00 — 16.30



16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

«ЖИТТЯ БЕЗ НАСИЛЬСТВА»

Насильствоце дії, які спрямовані на досягнення певної мети. Спричинення моральної, фізичної, психологічної, матеріальної шкоди. Найбільш ганебне насильство над дітьми. Зростає батьківська жорстокість, кількість тілесних ушкоджень, вбивства. Діти позбавлені турботи батьків нерідко гинуть. Як наслідок – діти втрачають довіру і пошану до батьків.

 

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї

  • Матеріальні труднощі;
  • Наявність в сім’ї безробітного;
  • Невирішеність житлової проблеми;
  • Алкоголізм та пияцтво серед членів сім’ї
  • Неповна сім’я;
  • Дитина інвалід;
  • Небажана дитина;
  • Важка дитина;
  • Сімейні конфлікти;

ПРОЯВИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА.

  • Фізичне знущання над дитиною
  • Залякування, навіювання страху за допомогою жестів, поглядів;
  • Постійний контроль її доступу до спілкування з ровесниками,
  • Родичами, одним із батьків;
  • Використання образливих прізвиськ, ігнорування її, незадоволення її основних потреб;
  • Порушення її статевої недоторканності;
  • Ухиляння від обов’язків щодо дитини;
  • Втягування у з’ясування стосунків і використання їх задля шантажу.

ЯК УНИКНУТИ НАСИЛЛЯ?

  • Уникай ситуацій, які можуть привести до насильства;
  • Говори спокійно, впевнено;
  • Дай агресору можливість зупинитися;
  • Не прагни помсти ворогам;
  • Умій просити вибачення;
  • Попроси допомоги. Це не ознака боягузтва!
  • Ти маєш право відмовитися робити те ,до чого тебе примушують
  • Ти маєш право на допомогу;
  • Обмежте спілкування з кривдником;
  • Звернися до психолога, органів опіки, кл. керівника…
  • Звернися до лікаря

АБЕТКА.ЯК ЖИТИ БЕЗ НАСИЛЬСТВА.

  • Я знаю свої права і вмію ним користуватися;
  • Я нікому не дозволю принижувати й ображати себе;
  • Якщо зі мною трапиться щось недобре, розповім людям яким довіряю;
  • Я знаю куди потрібно звернутися для захисту своїх прав (психолога, кримінальної поліції у справах неповнолітніх, поліцію, адміністрацію школи, кл. керівника, на гарячу лінію)
  • Я знаю ,що мені гарантовано захист своїх прав

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ

  • Дати партнеру виговоритися;
  • Вимагайте обґрунтування його звинувачень
  • Знайдіть заспокійливі слова;
  • Розгляньте проблему як задачу з підручника і знайдіть ї вирішення;
  • Дайте партнеру зберегти своє обличчя;
  • Збережіть і своє обличчя, утримуйте позицію на рівних;
  • Не бійтеся компромісу і вибачень;
  • Домовляйтеся і не руйнуйте мирні стосунки
  • Не реагуйте на погрози;
  • Вмійте прощати собі і іншим;

Щастя людини  залежить від того,
у  кого вона народилася,
у  кого навчалася,
і з ким створила сім’ю.

 

ПЛАН
проведення заходів щодо
Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»
з 25.11.202
2 – по 10.12.2022 у закладі дошкільної освіти
№ 162 «Ведмедик» ЗMР 

№ п/п Назва заходу З ким проводиться Дата  проведення Відповідальні
1 Складення плану проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насилля». Практичний психолог

 

25.11.2022 Практичний психолог

Директор ЗДО

2 Створення сторінки

«Ми проти насилля»

Сайт ЗДО 28.11.2022 Практичний психолог
3 Інформація для батьків «Правова допомога постраждали від домашнього насильства» Батьки,

педагоги

29.11.2022 Практичний психолог
4 Семінар – практикум

Тема: ««Проблема насилля та жорстокості стосується кожного»

педагоги 30.11.2022 Практичний психолог
5 Інформація « 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом» Батьки, педагоги 01.12.2022 Практичний психолог

 

6  Інформація « 3 грудня  – Міжнародний день людей з інвалідністю» Батьки, педагоги 02.12.2022 Практичний психолог
7 Тематичні мультиплікаційні фільми, спрямовані на формування толерантного відношення один до одного:

—        Стоп Булінг

https://www.youtube.com/watch?v=0DLc_jAZ2hA&feature=share

—        Веселі пташки

https://www.youtube.com/watch?v=mPTYZM1yV-0

—        Їжак

https://www.youtube.com/watch?v=CRJJY6sX4Sk&feature=share

—        Про Дмитра

https://www.youtube.com/watch?v=Nx4iFNfjqN0

 

Діти всіх груп 05.12.2022 Практичний психолог,

вихователі

8 Консультація

«Виховання без насилля»

батьки 06.12.2022 Практичний психолог
9 Ігри, спрямовані на зменшення агресивності в дитячому колективі діти всіх груп 07.12.2022 Практичний психолог

 

10 Виставку дитячих малюнків на тему: «Доброта врятує світ». Діти всіх груп 09.12.2022 Вихователі

 

 

ЯК БЕЗПЕЧНО ПЕРЕЖИТИ ВОЄННИЙ ЧАС

Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У цей лихоліття нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння. Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома. На цій сторінці ви дізнаєтесь кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації.

Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим за духом і тілом:

  • Дотримуйтесь заведеного порядку життя — звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і бур. Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися попри все.
  • Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров’ям, і це допоможе вам успішно пережити лихоліття, не долаючи додаткових проблем.
  • Виконуйте вправи на розслаблення – вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес і потяг повсякденного життя. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій. Спробуйте вправлятися кілька хвилин один-два рази на день.
  • Говоріть про свої почуття з близькими людьми – почуття подібні до килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.
  • Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, діти або друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися добровольчою діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.
  • Виділіть час для улюблених занять – кожного дня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам’ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.

 

9 ФРАЗ,ЯКІ НЕ MОЖНА ГОВОРИТИ ДІТЯM ПРО ВІЙНУ

Батьки зараз частіше ламають голову не над тим, як говорити з дитиною «про ЦЕ», а як говорити про ВІЙНУ.

Психотерапевти Роксана Ящук та Олена Ляшенко радять відповідати на всі запитання. Але важливо не сказати зайвого! Так що не варто репетирувати, як говорити — краще вивчити назубок, чого дитині не можна чути, в якому настрої ви не були б.

  • «Ти ще малий про таке думати. Не твого розуму справа»заборони лише посилюють відчуття тривоги та невизначеності.
  • «Тата можуть убити на війні. Твій тато там, де небезпечно»хоч би як ви самі хвилювалися, дитина повинна відчувати впевненість, що для її сім’ї все завершиться благополучно. Інакше в нього зникне відчуття безпеки світу, а у віці до 10 років такі переживання болючі і закладають на майбутнє такі риси характеру, як недовіра до оточуючих, песимізм.
  • «Виростеш — теж воюватимеш« — хоч би яких політичних поглядів ви дотримувалися, дитину треба готувати до мирного життя, а не до битв. Це питання навіть не моралі, а душевного здоров’я.
    «Захищати людей у ​​майбутньому» — формулювання, яке допомагає дитині рости сильним та сміливим. «Воювати, мстити» і т. д. — плани, які руйнівно діють на незміцнілу психіку.
  • «Ми повинні боротися, щоб перемогти всіх ворогів»війну не можна представляти дитині у спосіб вирішення конфлікту. Не варто будувати фрази так, щоб дитина думала, що її близькі підтримують війну або вітали її початок.
  •  «Тебе я ніколи не пущу на війну!»протилежна помилка: дитина, яка заявляє, що піде боротися, як тато, або всіх звільнить «від поганих», не повинна стикатися із засудженням, глузуванням, заборонами. Інакше він, особливо хлопчик, переживатиме, що «стане дезертиром, боягузом, бо мама надто боїться за нього». Найкраще підтримати його намір стати захисником. А потім пояснити, що до такої ролі треба готуватися: наприклад, робити зарядку та бігати, щоб стати сильнішим. Рятувати, але поки що пташенят, кошенят, щенят, а не людей. Важливо також наголосити, що воєнні дії скоро закінчаться, але він може застосовувати свої вміння у мирному житті.
  • «Наш ворог — така країна, люди такої національності»не можна прищеплювати страх, підозрілість чи ненависть до цілої країни, народу. Знову ж таки, крім моральної сторони питання, це може викликати розщеплення у свідомості у дитини, яка має друзів різних національностей, родичів, улюблених акторів або музикантів.
  • «Ти злякався вибуху, побаченого по телевізору? А солдати не бояться, трусишко»соромити за прояв тривоги не можна. Так ви не допоможете позбутися дитині страху, а лише заженете переживання вглиб, привчивши і в майбутньому секретничати. Страхи, які малюк намагається самотужки придушити, можуть обернутися фізичними нездужаннями, такими як нервові тики, заїкуватість, енурез, розлади сну та апетиту.
  • «Люди сварилися, билися, ось як ти з друзями, а потім почали боротися один з одним. Ось що буває, якщо не вмієш миритись»добрі виховні наміри у разі недоречні. Для дитини небезпечно думати, що звичайні бійки можуть перерости у вбивства. Або малюк почне уникати будь-яких з’ясувань стосунків, щоб не стати жертвою, через що інші діти можуть вважати його слабаком або робити «цапом-відбувайлом». Або дитина стане боятися сама себе, спалахів гніву — і такі переживання в дорослі роки чреваті депресіями, схильністю до зайвої самокритики.
  •  «Викинь свій пістолет. Зараз я розповім тобі, що таке справжнє поранення…» у жодному разі не можна описувати поранення, наслідки застосування зброї. Останніми місяцями психологи все частіше займаються дітьми, яким батьки самі живописали жахи битв. Наприклад, одна мама втомилася від того, що сини днями грали у війну, вигукуючи підслухані десь слова «колоради», «бандерівці», яких ніколи не вживали в будинку. Коли хлопці вкотре вибігли з криками «Ти вбита!» — Вона вирішила серйозно поговорити. Мовляв, коли поріжеш палець – боляче, а рани – це величезні криваві дірки по всьому тілу, від яких довго доводиться мучитися. Результатом розмови був нервовий зрив одного з дітей, після чого його довго довелося лікувати.

 

ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ВІЙНУ
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті?

Нам потрібно чесно і дуже короткими фразами відповідати на питання дітей, навіть на найбільш тривожні. Пояснити, що зараз у нашій країні війна, але наша армія зупиняє всі сили ворога. Робити акцент: «Наша армія дуже сильна». Пояснити сигнали сирени: «Коли ти чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».

Треба запевняти дитину, що зараз ми в безпеці. Які слова нам обирати:

«Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою. У нас є план, я знаю що робити. Дивись: скільки людей разом і як наша армія нас захищає».
Не соромити за страх, дозволяти виявляти будь-які емоції. Не порівнювати з іншими, навпаки – бадьорити: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся. Ти мій герой/Ти моя героїня».

Переміщуючись в укриття, взяти для дитини зі собою:

  • іграшку чи іншу улюблену річ, чи стискати руку маляти або зробити з хустки мотанки;
  • попросити дитину, щоб обійняла вас міцно-міцно. Робити будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати сидячи на сідницях;
  • дозвольте пограти у гру на телефоні. Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це їхній спосіб впоратися з напруженістю. Варто дати їм конкретне доручення і дати можливість проявити емоції;
  • важливо разом співати;
  • разом малювати, ліпити;
  • разом складати конструктор – трансформувати свій страх і напруженість.

Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розтерти руки, мочки вух, дати шоколад і солодкий чорний чай, взяти на руки, похитати, почати співати пісню, яку вона пам’ятає. Звертатися на ім’я, говорити: «Мама й тато поруч». Потім дати тетріс на телефоні, або пограти в дартс, або гру, пов’язану з просторовим сприйняттям.

«Ми обов’язково впораємося. Ми дуже сильні»!

 

Якщо батько чи мати захищає країну

Нам треба бути готовими до будь-яких емоцій дитини: до її істерики, крику, благань не йти. Відчуйте, будь ласка, силу свого наміру і силу своєї любові. Це буде істотним, якщо ви самі проявлятимете емоції.
Але, будь ласка, не заперечуйте емоції дитини. Нехай вам вистачить любові і сил не сердитися і не відсторонюватися від її проявів.
Ви можете сказати:

 «Твій батько/твоя мати – герой/героїня. Завдяки йому/їй зараз так багато людей, дітей та дорослих можуть бути в безпеці. Для батька/матері найважливіше, щоб ти міг/могла зростати щасливим. За тебе і за всіх дітей України вони зараз дають відсіч ворогам. Він/вона – герої. І ти – герой/героїня. Тобі так складно, але ти так тримаєшся. І я дуже вдячний/вдячна тобі за це. Мені найбільше в світі хотілося б бути весь час поруч із тобою. І моя любов завжди у тобі, у кожній твоїй клітинці. Прислухайся до серця – ви можете покласти руку на серце дитини. «Ти чуєш, воно каже: люблю, люблю, люблю». І моя любов завжди в тобі, хай де б я був/була. Я зроблю все можливе, щоби бути з тобою і щоб ми перемогли».

  • Міцно обійміть дитину.
  • Можливо, сфотографуйтеся з нею, щоб у дитини була можливість у будь-який момент спиратися на ваш образ.
  • Якщо це можливо, дайте дитині свою річ. Будь-що: браслет, пояс, брелок. Це – ваша матеріальна частка.
  • Обіцяйте, що при можливості будете виходити на зв’язок. Не йдіть не попрощавшись і обов’язково бережіть себе.

Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною

Перший етап – інформація

Дитині важливо сказати: «Ми робимо все можливе, щоб ти був/була у безпеці, щоб ми були у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати у безпечне місце, в інше місто чи країну. Ми будемо весь час із тобою. Разом з нами їде дуже багато дітей та дорослих. Ми їхатимемо поїздом/машиною/автобусом. Нас зустрінуть дуже добрі люди і допоможуть. Ти бачиш скільки довкола нас хороших людей – набагато більше, ніж поганих, — у цей момент важливо, щоб ваш голос звучав стійко та впевнено.

Реакції дітей можуть бути різними. Важливо бути готовим до того, що дитина розплачеться і скаже, що не хоче залишати будинок, друзів та іграшки. Ми підтримуємо її почуття:

 «Мені теж дуже сумно, і мені так шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я міг/могла, я б усе зробив/зробила, щоб війна припинилась і все було як раніше. Дивись, який ти герой/героїня, ти нам так допомагаєш і був таким сміливим/сміливою. Зараз нам дуже важлива твоя допомога, щоб ми були в безпеці. Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім ми повернемось до нас додому. Я тебе дуже люблю і ми обов’язково впораємось».
Якщо це можливо, запитайте:

«Що б ти хотів/хотіла взяти з дому, найважливіше?». «Хочеш, я сфотографую будинок?» – якщо будинок цілісний.
Дитина може запитати: «Ми їдемо назавжди?», — важливо відповісти:
«Доки не стане безпечно».

Якщо вона питає: «А де ми будемо жити?», обов’язково скажіть те, що вам відомо. Може так: «У нас буде тимчасовий будинок. Можливо, ми житимемо з великою кількістю людей».

Коли дитина питає: «А я не побачу більше своїх друзів?»,
ми можемо відповісти: «Я впевнений/впевнена, що побачиш. І ми зможемо їм дзвонити та писати. А ще в тебе неодмінно з’являться нові. У тебе будуть і старі, і нові друзі.

Якщо батько дитини залишається в Україні, ми можемо сказати:
«Ми їдемо з тобою вдвох. Тато приєднається, щойно зможе, чи ми до нього повернемося. Він буде робити все можливе, щоби скоріше бути з тобою, бо ти – його сонечко і він тебе дуже любить. Твій тато – герой, як і ти. Ми будемо молитися за тата, і наша любов буде з ним, а його – з нами».

Дитина може плакати, кричати. Намагайтесь втримати її почуття без осуду та відчуття провини. Коли дитина заспокоїться, ми можемо спитати: «Яку іграшку ти хочеш взяти зі собою?». Якщо ви їдете в іншу країну, візьміть, будь ласка, кілька книг, які були б написані вашою мовою. Це буде дуже важливо. Дорогою показуйте дитині фотографії цієї країни.

Другий етап – правила

Пояснюємо дитині правила: «Зараз дуже важливо, щоб ти нам у всьому допомагав/допомагала. Ти робитимеш те, про що ми тебе просимо, будеш завжди поруч, нікуди не тікатимеш, ні з ким чужим не йдеш, постараєшся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися?». І обов’язково потиснути дитині руку: «Дякую, я знала, що на тебе можна покластися».

Важливо переконатися, що дитина знає своє ім’я, прізвище, імена та прізвища батьків та дорослих, які її супроводжують. Покладіть у кишеню дитині лист з її та вашими даними. Дайте дитині доручення, яке їй під силу, наприклад, стежити за її рюкзачком, відповідати за іграшку, пити воду та вам нагадувати.

У дорозі. Дитині важливо відчувати вашу опору:

  • перша опора – це дотик. Частіше торкайтеся її;
  • друга – ваш погляд. Дивіться на неї настільки лагідно, як ви вмієте.
  • третя – ваш голос. Розмовляйте з нею, співайте їй пісні. Коли дитина тривожиться, вона може стати гіперактивною, тривожною, примхливою, млявою. Це – нормальні реакції. Якщо дитина скаржиться – слухайте її, не перебиваючи, не виправдовуючись, даючи можливість спертися на ваше терпіння та розуміння. Дитині важливо чути: «Дякую за те, що ти так допомагаєш нам у дорозі. Я бачу як тобі складно, але ти справляєшся».

Якщо є щось, що ви робили у цей час, на який припадає дорога, регулярно, обов’язково повторюйте це у дорозі: читайте казку перед сном, співайте пісню, обіймайтеся. Вимовляйте слова, які для ваших дитини звичні. Можливо, це секретні слова у вашій сім’ї — це дасть дитині відчуття стабільності. Придумайте кілька ігор, в яких ви будете перенаправляти увагу та енергію дитини. Можна дати їй завдання фотографувати дорогу. Постарайтеся у дорозі поговорити про тварин, у яких будиночок завжди з собою, наприклад, равлик: «Хай де б ця тварина була, вона вдома. Уяви, що ти – равлик.

По приїзді скажіть дитині: «Ось ми й в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Зараз будемо знайомитись з нашим новим будинком. Він не схожий на наш будинок. Я не знаю, чи він сподобається тобі і мені. Але ми зможемо його зробити нашим. Ми з тобою – як равлики. Наш будинок завжди з нами. А до інших міст ми з тобою звикнемо. Люблю тебе. У нас обов’язково все буде добре, хай де б ми були».

 

Основний принцип роботи «Не зашкодь!»

    Практичний психолог закладу:

  • керується етичним кодексом психолога;
  • дотримується педагогічної етики;
  • будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри в тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;
  • підвищує рівень психологічних знань вихователів, батьків, дітей;
  • постійно підвищує свій професійний рівень.

Основні завдання психологічної служби закладу:

  • проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;
  • консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
  • розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;
  • допомога дітям, які мають проблеми в поведінці, або які опинилися в складній життєвій ситуації;
  • психологічний супровід новоприбулих дітей;
  • визначення психологічної готовності дітей 6-річного віку до навчання у школі.

Мета психологічного супроводу полягає у забезпеченні оптимальних соціально-психологічних умов для збереження психологічного здоров’я дитини, сприянні повноцінному розвитку її особистості у родині й дитячому садку та формування її як суб’єкта життєдіяльності.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

АБЕТКА ПОРАД БАТЬКАМ

А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.
Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.
В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.
Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.
Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.
Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано — на все свій час.
Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп’ютері.
Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп’ютером чи плеєром.
З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.
І — ігри на комп’ютері заміняйте рухливими іграми надворі.
К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.
Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.
М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.
Н — не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», — просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.
О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.
П — поважайте думки дитини.
Р — радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.
С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т — творчий потенціал дитини розвивайте.
У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.
Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.
X — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.
Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.
Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.
Ш — шум — це ворог здоров’я дитини.
Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.
Ю — юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.
Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб’язною, правдивою, ставилася до всіх із любов’ю, дотримуйтеся самі цих порад.

Організація спілкування в сім’ї

Пам’ятка для батьків

1. Приділяйте велику увагу повсякденному спілкуванню з дитиною.

2. Стежте за власним мовленням. Намагайтесь говорити спокійно, доброзичливо.

3. Не зловживайте словами «повинен», «треба». Говоріть дітям «дякую», «вибач».

4. Давайте можливість дитині не тільки слухати, а й думати, висловлювати власні судження, брати активну участь у спілкуванні.

5. Ненав’язливо поправляйте дитину, яка неправильно промовила слово чи побудувала фразу, причому краще зробити це під час розмови, щоб не переривати спілкування.

6. Формуйте в дітей навички ввічливого спілкування: вміти вислуховувати співрозмовника, з повагою ставитися до його думки.

7. Будьте взаємно уважними, чуйними, уникайте сварок і образ.

8. Подавайте дітям приклад такого ставлення до сусідів, колег по роботі, а також до людей незнайомих, що потребують допомоги.

9. Успіх виховання дітей залежить від поєднання поваги до дітей з вимогливістю до них. Дорослі часто забувають про те, як вони поводилися в дитинстві, які інтереси й сумніви сповнювали їхні серця.

10. Вмійте поставити себе на місце дитини. Поважайте в ній людину, цікавтеся її успіхами й невдачами. Поважаючи дитину, не забувайте про вимогливість. Поважати – не означає потурати!

11. Вправляйтеся зі своїми дітьми у гуманних вчинках. Організуйте їхнє життя так, аби вони у справах могли виявляти турботу про менших і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своєму товаришеві, бути ввічливими з сусідами і знайомими.

Заборонені звертання до дитини

  • Ну скільки разів тобі повторювати?
  • Я сказала – зроби!
  • Ти що, не зрозумів?..
  • У всіх діти як діти, а ти…
  • За що мені така кара…
  • Не лізь, коли не можеш зробити…
  • І в кого ти такий вдався?..
  • Невже тобі важко запам’ятати, що…

Необхідні звертання до дитини

  • Давай – но вирішимо разом…
  • Як ти гадаєш?..
  • Мій любий…
  • Це ти добре придумав…
  • Я така вдячна долі, що ти в мене є…
  • Упевнена , що ти зможеш…
  • Тобі добре вдасться…
  • Я завжди знала, що ти розумний…

1. Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти до школи?
2. Вашу дитину найбільше цікавлять атрибути школи, ніж можливість більше довідатися нового й багато чого навчитися?
3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час виконання не дуже привабливого для неї завдання?
4. Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими?
5. Ви не впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати усне доручення?
6. Ваша дитина жодної хвилини не може побути на самоті й зайнятися чимось самостійно?
7. Іграшки й особисті речі Вашої дитини завжди розкидані, й Ви стомилися нагадувати їй, що потрібно їхприбирати
8. Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад?
9. Чи вміє Ваша дитина порівнювати числа і предмети?
10. Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти?
11. Чи знає дитина прості геометричні фігури?
12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах?
13. Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду, характеру?
14. Чи може Ваша дитина знайти слова з протилежним змістом до запропонованого слова?
15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками?
16. Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати поскладах?
17. Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й розповідає казки?
18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою?
19. Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями, інструментами?
20. Їй подобається розфарбовувати або малювати?
21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й незавершені?
22. Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин картинку?
23. Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони були пов’язані за змістом,як пов’язані слова в зразку?
24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана?

Порівняйте свої відповіді з ключем.
Ключ відповідей: Якщо на запитання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13,14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповіли «так», то зарахуйте по 1балу за кожну відповідь.
Якщо на запитання 2, 6, 7, 17, 18, 21, 24 Ви відповіли «ні», то зарахуйте ще по 1 балу за кожну відповідь.
Підрахуйте загальну кількість балів. Якщо вона становить:
20-24 бали, то поздоровляємо! Ваша дитина готова до школи. Будьте певні, що їй буде легше справлятися зі шкільними труднощами. Подбайте про те, щоб у неї не зник інтерес до школи й до отримання нових знань.
15-19 балів, Вам належить приділити більше уваги своїй дитині, зміст запитань або завдання в них допоможуть Вам обрати потрібний напрям роботи з дитиною. Не засмучуйтеся, Ваша дитина майже готова до навчання в школі.
14 і менше балів, кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть». Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти до школи підготовленою.

КОНСУЛЬТАЦІЇ ПСИХОЛОГА

«Як не треба готувати дитину до школи»

Напевно, немає таких батьків, які б не хотіли бачити своїх дітей здоровими, добре розвиненими, готовими опанувати непросту шкільну програму. Проте досвід роботи дозволяє зробити висновок, що далеко не всі батьки знають, як правильно підготувати дитину до школи, і часто припускаються дуже серйозних помилок.

Соромязлива дитина? Що робити?

Одна з розповсюджених проблем, з якою зіштовхуються батьки – це дитяча сором’язливість

Що роботи, коли дитина не відповідає на запитання дорослих або при знайомстві з новими дітьми, опустивши голову, мовчить?

Як взаємодіяти с дітьми?

Найголовніші принципи взаємодії дорослого з дитиною, які ми прагнемо зреалізувати працюючи з дошкільниками:…

 

Цікавинки для Вашої дитинки.

Сьорінками журналу «Зростаємо разом». На сторінках журналу Ви знайдете практичні поради фахівців з розвитку і вихованню дітей від 3 до 7 років.

Використаний матеріал сайту: http://bordnz3.in.ua



Це відео для дітей буде пізнавальним та корисним для діток, котрі збираються в садочок. Деякі діти бояться йти в дитячий садок і це пізнавальне відео для дітей про дитячий садок допоможе діткам розвіяти дитячі страхи і в ігровій формі ознайомить з режимом дня дитячого садку.