Дошкільний навчальний заклад
(ясла - садок)
комбінованого типу №162 "Ведмедик"
 Запорізької міської ради 
Запорізької області
Шановні батьки! Звертаємо вашу увагу, що для влаштування дитини до іншого закладу необхідно оформити нову заявку в електронному реєстрі. Отримати консультацію щодо дій з заявами ви можете за телефоном 226-24-09 по вівторках з 14.00-16.00 та по четвергах з 9.00 до 12.00

Увага! Булінг!

Це потрібно знати!

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу (цькування)  батьки, законні представники дитини, вихователь, сама дитина або інші учасники освітнього процесу повідомляють про це адміністрацію закладу освіти.

2. Керівник закладу освіти отримавши заяву про випадок боулінгу (цькування) невідкладно реагує на представлені факти:

2.1. Приймає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2.2. Наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадку  булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування.

3. Результати службового розслідування викладаються в акті.

4. У разі підтвердження факту булінгу (цькування), адміністрація закладу освіти повідомляє Вознесенівський  відділ поліції ВП ГУНП в Запорізькій області та службу у справах дітей по   Вознесенівському району.

5. Рішення комісії реєструється в окремому журналі та  доводиться до відома  постраждалого.

6. Адміністрація закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникам освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

1. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він  інформує керівника закладу освіти у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.

2. Учасником освітнього процесу  на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:

  •  Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);
  •  Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;
  •  Достовірна інформація від інших осіб.

та часу:

  •          Як довго триває;
  •          Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер

3. Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

4. Наказом керівника закладу освіти   пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

5. Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання  комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.

6. Комісія на протязі однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.

7. За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи на протязі однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

8. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

9. У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із  заявою до  органів Національної поліції України.

10. За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі дошкільної освіти № 162 «Ведмедик»

№ з\п

Зміст заходу

Термін виконання

Відповідальні

1

Перевірка приміщень, території ЗДО № 162 з метою виявити місць, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення боулінгу (цькуванню) в закладі

Впродовж
року

 

Директор
Вихователь-методист 

2

Вивчення причин та умов виникнення можливих ситуацій, а також ймовірних ризиків проявів противоправної поведінки (насильницької поведінки) серед учасників освітнього процесу

Впродовж року

Практичний психолог

Вихователі

3

Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі

Впродовж року

Директор

4

Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, бесід та консультацій щодо ненасильницьких методів поведінки та виховання вирішення конфліктів, управління власними емоціями та подолання стресу

Впродовж року

Вихователь-методист

Практичний психолог

  

5

Проведення з вихованцями бесід, занять щодо формування звільнятися від напруження, скутості, навчання комунікативної та вербальної поведінки

Впродовж року

Вихователі груп, практичний психолог

 

6

Створення алгоритму реагування на випадки насильства серед вихованців: чіткий алгоритм можливих дії, відповідальності та компетенції педагога, представників адміністрації, практичного психолога

Впродовж року

Директор

7

Проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу щодо профілактики насильства

Впродовж року

Практичний  психолог

 

Закон щодо протидії булінгу

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

— систематичність (повторюваність) діяння;

— наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків. Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

— розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;

— забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

— повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Педагогічні працівники:

— мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

— зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту». Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг.

Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Ваша маленька дитина піддається булінгу, якщо:

  •  їй раптом страшно йти в дитячий садок;
  •  вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;
  •  чіпляється за вас і проявляє плаксивість;
  •  приходить додому із травмами, які не може пояснити;
  •  залишається на самоті або впадає у стан депресії;
  •  розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;
  •  має труднощі з концентрацією уваги;
  •  уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.