Заклад дошкільної освіти
(ясла - садок)
комбінованого типу №162 "Ведмедик"
 Запорізької міської ради 
Запорізької області
Шановні батьки! Звертаємо вашу увагу, що для влаштування дитини до іншого закладу необхідно оформити нову заявку в електронному реєстрі. Отримати консультацію щодо дій з заявами ви можете за телефоном 226-24-09 по вівторках з 14.00-16.00 та по четвергах з 9.00 до 12.00

В основі медитації лежить контроль над власною увагою, тому під час ігор-медитацій діти мають навчитися певний відрізок часу зосереджувати увагу на якомусь одному предметі або процесі. Це важливо для самоорганізації, зібраності.

Кожному з нас знайомий особливо піднесений, світлий стан душі, коли вдихаєш свіжі пахощі зеленого лісу, споглядаєш рожеві хмарки на заході сонця, тішишся усмішкою дитини. Такі відчуття може подарувати й медитація. Щоб полегшити процес розслаблення й зосередження, належить створити для дітей спокійну обстановку, убезпечити їх від зайвих зовнішніх подразників. Якщо гра-медитація прова­диться сидячи, краще розташуватися на підлозі або на траві у позі з мінімальною м’язовою напругою. Найкраще схрестити ноги і покласти руки на коліна. Голова, шия і тулуб на прямій лінії.

Медитацією можна займатися в будь-який зручний час, але не раніше, ніж через годину після їжі. Починати належить із розслаблення м’язів обличчя. Запро­понуйте дітям усміхнутися, тоді зніметься напруга із усіх лицевих м’язів (Нехай малюки уявлять, що усміхаються мамі, доброму другу). Вуста при цьому стулені або напівстулені, зуб’-; розтиснуті.

У багатьох дуже часто (а декому це властиво завжди) стреси чи навіть невеликі прикрощі спричиняють напруженість у м’язах плечового поясу (плечі підсвідомо піднімаються, голова ніби втягується в них). Щоб розслабити плечі, уявіть з дітьми довгі гілки дерев, що згинаються взимку від снігу. Гілки все більше нахиляються до землі, і врешті сніг спадає з них, повертаючи відчуття полегкості. Для розслаблення м’язів грудей, діафрагми та живота належить зробити кілька вправ на глибоке дихання.

Ігри-медитації бувають різні за характером і сюжетом. Деякі з них годиться проводити під супровід класичної музики. Скрипка у творах Вівальді допоможе уявити себе вільним звуком, арфа у творах Чайков-ського—чистим струмочком… Уявляючи себе пташкою, метеликом, діти можуть довільно виконувати імітаційні рухи.

    Психологічний тренінг, яким є ігри-медитації, забезпечує стан врівноваженості й душевного спокою, налаштовуючи дитину на цікаву для неї роботу.

СОНЕЧКО”

Діти стають у коло, піднімають руки до сонечка, підводяться на носочки, тягнучись до нього, насолод­жуються теплими промінчиками. Сонечко дарує кожному по веселому сяйливому зайчику, який легко приту­ляється до грудей і випромінює світло.

“КВІТИ”

Діти сідають. Кожен з них—квітка на освітленій сонцем лісовій галявині. Квіти дуже гарні, чудово пахнуть, навколо них пурхають метелики, дзижчать лісові бджоли…

ПТАШКИ”

Діти уявляють себе пташками (образ обирається довільно), які вільно пурхають у блакитному небі. Якщо хочеш, можна легко розвести руки врізнобіч, мов крила.

РАНОК У ЛІСІ”

Уявити себе в лісі рано вранці: зійшло сонечко, прокидаються лісові мешканці, тягнуться до нього носиками і починають свої мандри: комахи—поміж травички, звірі—поміж дерев… Почергово уявляти себе в різних образах.

Я-СОНЦЕ”

Я—маленьке сонце. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую свої промінчики і піднімаюсь над обрієм. Я— велика куля. В мені багато тепла і світла. Я—велике сонце. Я дарую своє тепло всій землі—лісам, річкам, лукам. Я видихаю тепло. Я перетворююся на маленький сонячний промінчик. Я лечу над землею і освітлюю зелене листя, червону квітку, я купаюся у блакитних морських хвилях, стрибаю по вікнах будинків.

Я-ХМАРКА”

Я—хмарка. Велика, пухнаста, легка. Мені втішно бути хмаркою. Мені вільно плисти у синьому небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я підводжу вгору очі, вдихаю всім тілом свіже повітря, наповнююсь вологою. Я можу напоїти дощем землю. Я видихаю і потоком дрібних крапельок лечу на землю.

Я-ДОЩ”

Я—дощ. З великої хмари лечу на землю. Я~маленька прозора крапелька. Я пронизую повітря, я кричу землі: “Вітаю тебе!” Я падаю на красиву червону квітку, відчуваю всім тілом її ніжні пелюстки. Я збігаю по стебельцю вниз і просочуюсь в теплу землю.

Я-КВІТКА”

Я—квітка. Я дуже маленька. Я вільно росту. Я вранці прокидаюсь після чудового сну, розкриваю свої пелюстки, повертаюся до сонечка, вмиваюся росою. Мої пелюстки бавляться з вітерцем. Довкола мене—чудові пахощі.

Я-ДЕРЕВО”

Я—дерево. Я росту у весняному лісі. Мої ноги—то коріння в прохолодній пухкій землі. Моє тіло—міцний стовбур, мої руки—тонкі гілочки. Вони піднімаються до неба, відчувають сонячне тепло, вбирають його, воно розливається по всьому тілу. Я—дерево. Я бавлюся з вітром, який гойдає мої тоненькі гілочки. Я вмиваюся краплинами дощу і радію його прохолоді.

Я-ВІТЕР”

Я—вітер. Я легкий, ніжний, приємний. Я ніжно торкаюсь пелюсток квітів, я ховаюсь у гілках дерев і бавлюся з їх листочками. Я вдихаю свіже повітря лісів і ланів, я стаю сильнішим… Мої крила великі й невагомі.\

 

Ігри – медитації

Життя у лісі

Вихователь пропонує дітям уявити себе у ранковому лісі: зійшло сонечко, прокидаються мешканці лісу, усміхаються сонечку, починають свою мандрівку серед дерев і травички. Діти почергово входять в образи сонечка, дерев, квітки, трав, лісових мешканців.

Краплинки води

Вихователь каже, що «сонячний зайчик» дуже хоче погратися у цікаві ігри: «Спробуйте уявити себе краплинками води, її маленькими дітками. Зберіться в гурт, мов у хмаринку. А тепер потупотіть спершу повільно ніжками по підлозі, тепер швидше, голосніше, зовсім голосно. Ой, який сильний дощ! Дощик стає тихішим, меншим, вщухає. Хмарка розійшлася, визирнуло сонечко. Усім стало радісно – усміхніться сонечку! »

Метелики і вітерець

Радіють сонечку, барвисті діти – «метелики» під спокійну, тиху мелодію літають над квіточками, травичкою, насолоджуються солодким нектаром. Щойно голосно зазвучить музика – «метелики» ховаються у травичку і завмирають, бо повіяв сильний вітер. Гра повторюється кілька разів.Імунна гімнастика

  1. Одну руку кладуть на лоб, другу на потилицю. Потримати 1 хв.
  2. Пощипати край вуха, зверху вниз – тричі.
  3. Легко прогладжування за вухами по лінії шийних лімфовузлів – тричі.
  4. Дихання через одну носову порожнину поперемінно – тричі.
  5. «Вмикання»- одна рука на пупковому кільці під час виконання трьох вправ:

– друга – вказівний над верхньою губою, середній під нижньою губою («чистимо зуби») – 30 с, потім змінити руки;