Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів. Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.
До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.
З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.
Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.
В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.
Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.
Педагоги садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.
Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан? Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.
Цим і пояснюються особливості вашої дитини. У нас особлива дитина, яка потребує особливої уваги!
Шановні батьки!
— Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
— Дотримуйтеся режиму.
— Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.
— Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
— Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.
— Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.
— Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
— Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.
Прийміть до уваги такі поради:
— Любіть та оберігайте свою дитину.
— Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.
— Допоможіть їй стати самою собою.
— Будьте добрим прикладом для своєї дитини.
— Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.
— Не принижуйте гідності своєї дитини.
— Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».
— Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.
— Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».
— Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.
Я – особлива дитина!
Любіть мене!
Мені необхідний особливий підхід:

— Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.
— Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.
— У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.
— До мене потрібний індивідуальний підхід.
— Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.
— Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.
— Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.

Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:
— Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.
— Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?
— Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?
— Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?
— Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?
— Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?
— Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?
— Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?
— Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?
— Коли закричала дитина?
— Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?
— Чи могла дитина самостійно смоктати?
— Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?
Батьки!
— До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.
— Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.
— З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.
— Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.
— Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.
— Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.